Київська фортеця

Київська фортеця     Київська фортеця будувалась протягом ХVІІ-ХІХ ст. Коли, у 1872 році, до чотирьох існуючих комплексів фортифікаційних укріплень (Госпітального, Васильківського, Новопечерського, Звіринецького) долучився новозбудований Лисогірський форт – ця система укріплень стала найбільшою в Європі. Згодом, коли фортеця втратила своє оборонне значення, деякі споруди пристосували під мирні потреби або вʼязниці, а решту знищили для розвитку інфраструктури міста. Тому, сьогодні окремі її частини розкидано всім містом.

    Косий капонір – складова частина Госпітального укріплення Київської фортеці – споруджений у 1844 році як оборонна споруда в системі укріплень Нової Печерської фортеці. Косий капонір споруджений для ведення флангового вогню під кутом до земляного валу фортеці, звідси й назва «Косий». Побачимо споруду старого воєнного шпиталю, оборонні вали, каземати, гармати… Полюбуємось панорамою на місто з Черепанової гори.

    Сам же Косий капонір, після зняття з озброєння, слугував політичною вʼязницею з особливо суворим режимом, за що отримав назву – «київський Шлісельбург». В свій час його «постояльцями» були гайдамаки, учасники антиросійського польського повстання, Д.Багров (вбивця П.Столипіна), дуелянт Мартинов (що стріляв у Лермонтова), Д.Ульянов (брат Ульянова-Леніна)……